Стрітення – одне з найбільших християнських свят, яке щороку відзначається в один і той же день – 15 лютого. Вважається, що в цей час людство зустрічається зі Спасителем, а наші предки-язичники також вірили, що саме в цю мить зима зустрічається із весною.
Зі святом Стрітення пов’язано багато традицій, і найвідоміша з них – це запалення стрітенської свічки, яка наділяється незвичайною силою. Коли вона може допомогти, і як правильно поводитися з цією святинею?
Стрітенська свічка – це не сувенір
Чин освячення свічок відбувається в церкві відразу після літургії. Над свічками зачитується особлива молитва, а потім вони окроплюються. Це робиться для того, щоб люди могли запалювати стрітенські свічки вже вдома, під час приватної молитви до Бога, і таким чином ставати ближчими до Нього. «Стрітенську свічку потрібно використати повністю, спалити до кінця, а не зберігати як сувенір», – наголошують священники.
Правила використання Стрітенської свічки.
Стрітенську свічку запалюють тільки під час молитви.
Зберігати її потрібно біля ікон разом з свяченою водою.
Використовуйте свічку в особливо важкі або важливі моменти життя.
Стрітенську свічку запалюють під час непогоди, пожежі, катаклізмів та стихійного лиха, щоб вберегти родину й помешкання від біди.
Ще, вогонь Стрітенської свічки, прокладає шлях небіжчику у світ мертвих.
Цією свічкою освячують та очищають оселі від злих духів, щоб вберегти від всілякого лиха.
Вогонь Стрітенської свічки рятував хворих та немічних від їхніх проблем, дітей від переляку, а худобу з дитям від злого ока.
Під час епідемій запалювали такі свічки та обкурювали людей, тварин й оселі на захист від прокази.
За повір’ям, при сильному зубному болю потрібно кусати та гризти Стрітенську свічку.
Також, вогонь освяченої свічки заспокоїть конфліктні ситуації в родині.
Залишки від свічок ніколи не викидайте. Віднесіть їх в церкву, там знають, що з цим робити.
Чому люди вірять в силу стрітенських свічок
«Наші пращури, які вірили в існування бога вогню Перуна, вважали, що він сидить на скляній горі і кидає в людей блискавки, якщо гнівається. Довгий час люди думали, що в грозу потрібно запалювати свічки, які захистять їх від гніву Перуна. Залишки цієї язичницької традиції дійшли до наших часів і тісно переплелися з християнськими традиціями. Тому й сьогодні люди під час грози запалюють стрітенську свічку («громничку») і встромлюють її у хліб чи ставлять у склянку із зерном», – пояснює викладач Волинської богословської академії, о. Андрій Хромяк.
Коли ще запалювали стрітенську свічку:
• біля смертельно хворої людини, щоб полегшити її відхід;
• під час нападів «чорної хвороби» (епілепсії);
• під час важких пологів;
• під час сварки в хаті, яка зчинялася «ні з чого»;
• для обкурювання дітей від переляку;
• для обкурювання худоби «від злого ока»;
• для обходу обійстя, щоб захистити його від повеней, морозів та іншої шкоди.
Стрітенську свічку брали з собою в далеку дорогу «на удачу», «випалювали» нею хрести на головах дітей, щоб захистити від нечисті, і навіть гризли її, якщо боліли зуби! Але о. Андрій наголошує: «Християнин повинен розуміти: сама свічка ні від чого не рятує і ні від чого не допомагає, її світло тільки наближує нас до Бога, це ніби вікно до Нього. Бо не церковні речі нас рятують, а щира молитва».
Як поводитися із стрітенською свічкою
Багатьох цікавить, чи можна декілька років підряд освячувати на Стрітення одну і ту ж свічу. Як пояснив священик, це не заборонено, особливо якщо в людини матеріальна скрута. Але якщо ви зберігаєте стрітенські свічки як сувеніри і не використовуєте їх – це неправильно. Не можна також колекціонувати стрітенські свічки, як музейні експонати, тому що їхнє призначення полягає в тому, щоб молитися при їхньому світлі. Залишки свічі викидати на смітник не можна. Найкраще віднести згарки в церкву, де їх віддадуть на переплавку.
Як бачимо, стрітенська свічка – це не просто символ свята, а ваш провідник до Бога. Поводьтеся з нею відповідно, використовуйте за призначенням, і не забувайте, що головне – це ваша щира молитва!